Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Вижахати, -хаю, -єш, гл. Прогнать страхомъ. Віл усе лягав, то ми як підсипали під його жару, то ви жахали — тепер уже годі лягати.
Кабала, -ли, ж. Гаданіе по картамъ. класти кабали. Гадать но картамъ.
Корінистий, -а, -е. Съ крѣпкимъ и большимъ корнемъ. На городі бузина корінистая.
Перинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку.
2) Личинка муравья.
Позакандзюблювати, -люю, -єш, гл. Загнуть крючкомъ (во множествѣ).
Порозсідатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и розсістися, но во множествѣ.
Поставити, -влю, -виш, гл. 1) Поставить. Поставила тарілку з хлібом перед старим Полом дідом. Зжав своє жито... поставив в копи. В п'ятьох як вийдемо на ниву, то по полукіпку поставим. поставити обід. Дать обѣдъ. 2) Построить, выстроить. Поставили собі хатку. 3) Помѣстить (на квартирѣ). У тієї Пйотрової поставили Антося на станцію. 4) Приставить къ какой работѣ, опредѣлить, назначить. Сьогодня уперше нас поставлено (до роботи). Сергія поставив пан за клюшника. Вони його поставили собі лакеєм. Поставити на попа. 5) Выставить на видъ. Вона свою наймичку прилюдно все хвалить, уміє перед людські очі поставити.
Пронурок, -рка, м. = понурок.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений.
