Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зарази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Заразиться.
Зрівноважити, -жу, -жиш, гл. Уравновѣсить. К. ЦН. 185.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Набесі́дувати, -дую, -єш, гл. Наговорить, бесѣдуя. Набесідувала, наговорила, — взяла мазницю, за медом пішла. Ном. № 12996.
Надрукува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Напечатать. Надруковано сю книгу вже давно. Оттут він ввесь, хоч надрукуй. Шевч. 463.
Пробація, -ції, ж. Проба, испытаніе. Славяносерб. у.
Роспліскувати, -кую, -єш, сов. в. росплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Расплескивать, расплескать. 2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Троскотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = троскотати.