Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ви́віяти. Cм. Вивівати.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк. К. ЦН. 196.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы. Аф. 357.
Запу́хлий, -а, -е. Опухшій.
Куширь, -рю́, м. Водяная крапива. Ceratophillum demersum. Сам Дашкович, забувши свою философію, обома руками вибірав раки й рибу з жабуриння і куширу. Левиц. Пов. 109. Бодай тая річка куширем заросла. Н. п.
Підпалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підпалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Поджигаться, поджечься; загораться, загорѣться отъ поджиганія. Підпалював, підпалював у печі, — не підпалюється, гасне. 2) Схватить воспаленіе легкихъ (о лошади). Не дай жінки на весілля, нікому кобили... Бо кобила тобі здохне, або підпалиться. Чуб. V. 1066.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Тодішній, -я, -є. Тогдашній, съ того времени. Це ще тодішня молодиця, як я заміж ішла. Н. Вол. у. Як би тодішній собака, то давно б здох. Ном. № 8651.
Хавтур, -ра, м. 1) Взятка. 2) Поборы натурой, собираемые духовенствомъ. Школярі з дяком співали псальми за хавтури. Мкр. Н. 34. Также: остатки поминальнаго обѣда, забираемые духовенствомъ и нищими, а иногда въ шутку и самый номинальный обѣдъ. (Козелец. у.); отсюда (шуточно?): хавтури́ справляти. Давать номинальный обѣдъ по умершемъ. Борз. у.
Цурувати, -рую, -єш, гл. 1) = цуркувати. 2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав. Волч. у.