Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхопасання, -ня, с. Въ постройкѣ: верхняя часть сруба. Шух. І. 116.
Доса́да, -ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. доса́донька. Чуб. V. 448.
Дріта́рь, -ря́, м. Проволочникъ. Вх. Уг. 237.
За́тискати, -ка́ю, -єш, сов. в. зати́снути, -ну, -неш, гл. 1) Сжимать, сжать, стискивать, стиснуть. Впірнув Сатанаїл у самую безодню... бере він той пісок..., а вода йому той пісок так і ізмиває; той так затискає жменю. О. 1861. VI. 59. 2) Запихать, засунуть. Затис за пазуху. Сосниц. у.
Ззува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. ззути, ззую, -єш, гл. Снимать, снять обувь.
Кістлявий, -а, -е. Костлявый. Хто тілько кістлявим пальцем проштрикує у носі ямки, замість табаки. Кв. І. 243. На кістлявих її плечіх сіріє сорочка. Мир. Пов. І. 121.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Ошкульно нар. Обидно? Послали мене сир продавать, то я мисочку по 2 копійки й оддаю. Далі думаю: ошкульно буде по дві, та й стала по 3 коп. продавать. Лохвиц. у.
Пооблуплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ). Верхи в дуба повсихали і кора на їх пооблуплювалась. Стор. МПр. 105.
Проржати, -ржу, -рже́ш, гл. Проржать.