Вільність, -ности, и вольність, -ности, ж. 1) Свобода, вольность. Служба вільности не тратить. У вольності хоч віку дожити. Вольність народня. Вільности вживати, заживати. Пользоваться свободой. У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас. Волю ся в річці напити, але вольности зажити. 2), мн.вольности. Запорожскія земли.
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці.
Засторцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = запроторити. 1) Куди це ти засторцювала мою ложку? 2) Та я його засторцював у наймити.
Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Нелинь, -ня, м. Дубъ, не теряющій листьевъ на зиму.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. Під голоту злюки підлестяться.
Покоїтися, -ко́юся, -їшся, гл. Покоиться.
Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву.
Чорнокрилий, -а, -е. Чернокрылый. Галочки чорнокрилі. Ластівочка чорнокрила.