Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байраченько, -ки, с. Ум. отъ байрак.
Ботя, -ті, ж. Кокора въ срединѣ лодки, полуободъ, поперечный выгнутый деревянный брусокъ, къ которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.
Жба́нок, -нка, жба́нчик, -ка, жба́нчичок, -чка, м. Ум. отъ жбан.  
Зелену́ха, -хи, ж. 1) Древесная жаба, Rana viridis. 2) Порода мухъ. Я тієї мухи-зеленухи полюбовничок. Грин. III. 666. 3) Въ загадкѣ: огурецъ. Кубушечка-зеленушечка, не хліб, не сіль, не вода, а добра їда. ХС. III. 66. Ум. зелену́шка, зелену́шечка.
Капуш, -ша, м. Насѣк. Melophagus ovinus. Вх. Пч. І. 7.
Кесарик, -ка, м. Ум. отъ кесарь.
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Оголодити, -джу́, -ди́ш, гл. Сдѣлать голоднымъ. Поділи ж ти нам цю курочку та й себе не охолоди. Мнж. 66.
Поцокувати, -кую, -єш, гл. Побрякивать. Ходила погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Розсолювати, -люю, -єш, сов. в. розсолити, -лю, -лиш, гл. Солить, посолить. Пити йому схотілось. От він (дурень) набрав води, покуштував — не солона. Узяв тоді, усю сіль у воду висипав, розсолив. Грин. І. 205.