реньґорт
Реньґорт, -та, м. Подпруга. Накинь осю дергу на гнідого та й підтягни реньґортом.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Том 4, ст. 12.