Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бевкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить раздѣльно въ одинъ колоколъ. Ходім до церкви, бо вже почали бевкати. 2) Пороть дичь, говорить чепуху. Чорт зна, що ти бевкаєш.
Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Вх. Лем. 447. Cм. пастушка.
Підпрягати, -га́ю, -єш, сов. в. підпрягти, -жу, -жеш, гл. Припрягать, припрячь. Рудч. Ск. І. 180. Коня третього підпрягти випросив. Г. Барв. 105. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу. Черниг. г.
Попалати, -ла́ю, -єш, гл. Попылать.
Почудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подивиться, поудивляться нѣкоторое время.
Ротяка, -ки, м. Ув. отъ рот.
Тернути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ терти. Тернуть.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.