Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бобище, -ща, м. Ув. отъ біб. ЕЗ. V. 149.
Добуття́, -тя, с. = Добування. Черном.
Запишні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = запишатися. Аф. 432.
Зголодра́біти, -бію, -єш, гл. Обнищать, обѣднѣть.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Ламанці, -ців, мн. = шулики 1.
Мерзе́но нар. Гадко, мерзко, омерзительно. Як вість така прийшла до Турна, то так мерзено іскрививсь, що тварь зробилась нечепурна. Котл. Ен. VI. 63.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Пригіст, госту, м. Привѣтствіе. Шутка зачинає відгравати на пригіст. Федьк.
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце. 2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ. КС. 1882. X. 36. 3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. Рудч. Ск. І. 87. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.