Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Живу́чість, -чости, ж. Живучесть. Желех.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Натрясти, -су́, -се́ш, гл. Встряхнуть, натрясти. Натряс його за чуба.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Телюжитися, -жуся, -жишся, гл. = теліжитися = плуганитися. Лохв. у.
Ширити, -рю, -риш, гл. 1) Расширять. То ширить їм, то зужує гряниці. K. Іов. 27. Будуть (снопи) возити, в стоги стежити, а в шир ширити, а в вись висити. Гол. II. 17. 2) Распространять. Левиц. І. Почав.... ширити кругом чутку. Єв. Мр. І. 45. Ширьте ви свою думку святу поміж земляками. К. (О. 1862. III. 23).