Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ба́читися, -чуся, -чишся, гл. Видѣться, встрѣчаться. Бо вже ж мені та з милим не бачитися. Чуб. Бачиться, сокр. бачця. Кажется, кажись, какъ видно. От мерщій і одвернуться одно од другого і, бачиться, й не дивляться. Кв. Ой, бачиться, не журуся, в тугу не вдаюся, а як вийду за ворота, — од вітру валюся. Чуб. V. 211. Світ, бачця, широкий, та нема де прихилитись в світі одиноким. Шевч. 75.
Живі́сінько нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь въ точь, какъ разъ такъ. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є. Кв. I. 123.
Затеса́ти. Cм. Заті́сувати.
Ит меж. = ет. 1. Ит, не знать чого ти турбуєшся. Рудч. Ск. II. 119. Ич, меж. = ач. Ном. № 11185.
Норовливий, -а, -е. = норовистий.
Підмивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підмити, -мию, -єш, гл. 1) Подмывать, подмыть. 2) О текущей водѣ: подмывать, подмыть. Підмила корінь бистра вода. Чуб. V. 587. Тече річка невеличка, підмиває кручі. Лукаш. 55.
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1. Желех.
Руґеля, -лі, ж. = рачник. Мнж. 192.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь. Ном. № 2630.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.