Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремно

Ремно нар. = ревно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМНО"
Жа́вряти, -ряю, -єш, гл. = жевріти.
Зосібна нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25.
Зусім нар. Совсѣмъ. Нехай, нехай, — та й зусім занехай. Ном. № 11011.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця. Чуб. V. 847.
Прокрутити Cм. прокручувати.
Розгородити Cм. розгорожувати.
Строкатий, -а, -е. 1) Пестрый. 2) О масти: пѣгій. Хтось до вас строкатого коника приводив. МВ. 3) Капризный. В душі своїй була строката. Котл. Ен. IV. 16.
Струмеція, -ції, ж. Инструменты. Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе. Грин. ІІ. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.