Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Доповза́ти, -заю, -єш, сов. в. доповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города. Кв.
Жовтне́вий, -а, -е. Сентябрьскій.
Ководка, -ки, ж. Позвонокъ (спинной). Вх. Лем. 426.
Оскряк, -ки, м. = віскряк. Утри оскряки.
Плихяти, -хаю, -єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.
Путькало, -ла, с. 1) = пугутькало. Вх. Пч. II. 14. 2) = пугач. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.
Физика, -ки, ж. Физика. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. ІІІ. 53.
Шпеньок, -нька, м. = шпеник. Cм. кужілка.