Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ремно

Ремно нар. = ревно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 12.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РЕМНО"
Вертання, -ня, с. Возвращеніе. Ой то ж мені не гуляння, — за ворота та й вертання. Грин. ІІІ. 686.
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Дуре́па, -пи, ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Намили́ти, -ся. Cм. намилювати, -ся.
Перкалевий, -а, -е. Коленкоровый. Перкалеві сорочки. Чуб. VII. 426.
Підлещуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підлеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольщаться, подольститься. Іванець підлестивсь до січовиків. К. ЧР. 191. Під голоту злюки підлестяться. К. Бай. 74.
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Хобза, -зи, ж. Раст. Sambucus ebulus. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РЕМНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.