Брудити, -джу, -диш, гл. Грязнить, пачкать; загрязнять. Не брудь криниці, бо схочеш водиці.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней.
На́голос, -су, м. Удареніе. Наголос положити. Поставить удареніе.
Обрамка, -ки, ж. = облямівка.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Позв'язувати, -зую, -єш, гл. Связать (во множествѣ).
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Садовити, -влю, -виш, гл. Садить, усаживать. Садовив його (синка) собі на шию, бігав з їм по хатах. Садовлять (молоду) на ослін.
Ситий, -а, -е. Сытый. Увесь вік ходив ситий і вкритий.
2) Жирный. Ситий борщ.
3) О землѣ: жирный, тучный. Де з ситої землі хліб.
4) О хвойныхъ деревьяхъ: смолистый. Сита соснина.
5) О людяхъ, животныхъ: жирный, толстый, тучный, упитанный, откормленный. Ситий баран пасеться. Ум. ситенький, ситесенький. Та й закусить ситеньким.