Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ.
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Гоїння, -ня, с. Залѣчиваніе, заживленіе.
Горба́стий, -а, -е. Холмистый. Горбастий цвинтарь у молодого лікаря, т. е. многіе умираютъ.
Ді́тчий, -а, -е = Дитячий. А як я се ба й оженив, та став сі журити: треба лижки, треба миски, дітчеї колиски.
Заме́шкати, -каю, -єш, гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя.
Осідлий, -а, -е. Поселившійся, осѣдлый. Жидови чоловік сот з дві, осідлих і приблудних.
Припалити Cм. припалювати.
Тіснішати, -шаю, -єш, гл. Становиться тѣснѣе.
Умудрити, -рю, -риш, гл. Сдѣлать разумнымъ, просвѣтить. Умудрив Господь твою сліпоту, то співай-же добрим людям. Та умудрив мене над злими, бо всюди твій закон за мною.