Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зі́мно 1, -на, с. Холодъ. А Сус Христос в Давидовій шопі зімно терпить і дрожишь. Чуб. III. 384.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Накондуба́читися, -чуся, -чишся, гл. Нахмуриться (о небѣ въ тучахъ). Мерщій, паничу, збірайтесь, а то дивіться, як небо накондубачилось, — мабуть моква буде. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Позмиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Тоже, что и змитися, но о многихъ.
Покреплювати, -люю, -єш, гл. = покріпляти. Дух козацький покреплює самими щілками. К. ЦН. 299.
Прохідка, -ки, ж. Прогулка. Харьк.
Сотак, -ка, м. Житель Шаришской столицы въ Венгріи. О. 1861. І. 265.
Шукач, -ча, м. Искатель. Отсе ж тії шукачі й слідці розроілися скрізь купами, шукаючи та висліжуючи. МВ. ІІІ. 29.