Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Годувати, -дую, -єш, гл.
1) Кормить. Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Вовка ноги годують.
2) Пропитывать, вскармливать. Тяжко дітей годувати у безверхій хаті. Не на теє, козаченьку, дочку годувала, щоб з тобою пройдисвітом гуляти пускала.
3) Откармливать. Годують на сало.
4) Пребывать, проживать въ теченіе года.
Гуньба́, -би́, ж. Раст. Melilotus coerulea Lam. Cм. Буркун.
Домага́ння, -ня, с. = домогання.
Ляшеня́, -ня́ти, с. Ребенокъ полякъ.
Оклеїна ж. Брусья, надѣваемые на копили в саняхъ и соединяющіе полозья.
Полежака, -ки, об. Лежебока мужчина или женщина. Одна дочка у Івана та і та полежака. Каша — мати наша, а борщ — полежака.
Потурити, -рю́, -ри́ш, гл. = потурлити.
Указ, -зу, м.
1) Указаніе. Миршава голова мені не указ.
2) Указъ. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу. Прийшов указ лоби голить.
Шляхтюга, -ги, м. Ув. отъ шляхтич. Подумають, що який шляхтюга.