Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе.
Гайтина, -ни, ж. Жердь.
Мі́ряти, -ряю, -єш, гл. 1) Мѣрить, измѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. 2) Цѣлить, прицѣливаться, мѣтить.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Святити, -чу́, -тиш, гл. Святить. Коли не прийду до церкви, то все паски святять.
2) Рукополагать.
Стряхнути, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили.
Фрасуватися, -суюся, -єшся, гл. Сильно безпокоиться, тревожиться, печалиться. Най ся мама не фрасує.
Хліборобство, -ва, с. Земледѣліе, хлѣбопашество. Масюк любив хліборобство.