Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Випаскудити, -джу, -диш, гл. Изгадить, загадить.
Віддиматися, -маюся, -єшся, сов. в. віддутися, відодмуся, -мешся, гл. 1) Отдуваться, отдуться. 2) О губахъ: выпячиваться, выпятиться. Очі горять, губи оддулись. Мир. ХРВ. 33.
Ґайдува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Играть на волынкѣ. Вх. Лем. 407.
Дві́рка, -ки, ж. Женщина служащая у поміщика, дворовая женщина.
Ло́патень, -тня, м. 1) Широкій буравъ для просверливанія отверстій въ ступицѣ колеса. Вас. 147. у його язик як лопатень. Онъ болтливъ. Ном. 2) Большой и широкій зубъ. Трошки опізнився! — промовив до його Кованько і показав свої лопатні з під губ, сміючись якось ніби зубами. Левиц. І.
Намовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. намо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться. Мир. ХРВ. 57. Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати. К. ЧР. 303.
Олінь, -ня, м. = олень. Олінь лісний, бігун бистрий, а людей боиться. Гол. І. 376. Ум. олінець.
Перецвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. = перецвіркотати.
Помали нар. Немножко. А геть, комар, із ноги, няй танцюю помали. Гол. ІV. 513.