Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бісів, -сова, -ве 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів батько, бісові діти, бісова худоба, бісова тіснота и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є. Чуб. V. 1016. 2) бісове ребро. Раст. Valeriana officinalis L. ЗЮЗО. І. 140.
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Бровань, -ня, м. Имѣющій большія брови.
Гицельство, -ства, с. Занятіе истребленіемъ собакъ.
Засто́яний, -а, -е. Застоявшійся. Застояні стіжки, аж погнила солома. Камен. у.
Звізда́, -ди́, ж. Звѣзда. Аби місяць на мене світив, а звізди хоч і так. Ном. № 5422. Ум. зві́здочка.
Лихома́нник, -ку, м. Раст. Gentiana cruciata. ЗЮЗО. І. 124.
Поколещина, -ни, ж. = поколесне.
Скубка, -ки, ж. 1) = скубанка 1. Од чого більш жаль візьме: чи од батькових скубок, або хоть і пужки, чи од материного голублення. Кв. 2) мн. Родъ игры въ карты, при которой проигравшихъ дергаютъ за волосы. КС. 1887. VI. 471.  
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.