Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсоромітний, -а, -е. Безстыдный, безстыжій.
Задни́ти Cм. задинати.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки. К. Іов. IX
Ме́дя, -ді, ж. Дѣтс. 1) Медъ. 2) Все сладкое.
Непроторений, -а, -е. = неприторений. Непроторені дурні. МВ. (КС. 1902. X. 153). Непроторений злодій. Ном. № 11062.
Нехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у. 2) Пренебрегать.
Пороскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и роскласти, но во множествѣ.
Почестка, -ки, ж. 1) Приношеніе, даръ (начальству, уважаемымъ лицамъ, сватамъ). Почестку приніс. Н. Вол. у. Випросила у мене півня й пшона, в-останнє почестку дати своїм товаришкам і досвітчаній матері. Г. Барв. 205. Почестку їм (старостам) дала, і запили заручини. Г. Барв. 423. 2) Честь, слава. Дивись, як Семен пішов у почестку. Черк. у.
Прикраса, -си, ж. Мелкія украшеніи комнаты, платья. Рк. Левиц.
Форс, -су, м. = бута. Фр. (Желех.).