Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. 2) Кружка.
Жа́лування, -ня, с. 1) Сожалѣніе, соболѣзнованіе. Питання та жалування було доволі в дому, а ще більш вбожества та суму. 2) Заботливость, выраженіе любви. 3) (Съ великорусок.). Жалованье. Царь йому жалування дав.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба.
Нешпетний, -а, -е. Изрядный. Один був Турн царьок нешпетний.
Обтоптати, -пчу, -чеш, гл. Обтоптать.
Посміх, -ху, м. Смѣхъ, насмѣшка. Скорий поспіх — людям посміх. З посміху люде бувають.
2) Посмѣшище. І прийміть же мене до себе і пригорніть же мене до себе, щоб я людським посміхом не ходила.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник.
Скорсина, -ни, ж. Часть дерева, употребляемая на полозья.
Сповісти, -вім, -віси, гл. Сказать, разсказать. Я ж би свому миленькому всю правду сповіла.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.