Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить.
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Дзизча́ння, дзижча́ння, -ня, с. Жужжаніе.
До́тля нар. = доти. Дотля собі погуляю, поким молоденька.
Орендарь, -ря́, м. Арендаторъ.
Подробити, -блю́, -биш, гл. = подрібнити. Сала кус самий любіший зараз подробила.
Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою.
Стодола, -ли, стодоля, -лі, ж. = клуня. А вже ж твоя пшениченька в стодолі.
Утелепати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить.