Викохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. викохатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах.
2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався.
Жертовник, -ка, ж. Жертвенникъ (въ алтарѣ).
Коваленька, -ки, ж. Маленькая наковальня для отбивки косъ, имѣющая видъ четырехугольной пирамиды, вершина которой обращена внизъ и вставлена въ деревянную подставку.
Колінце, -ця, с.
1) Ум. отъ коліно 1 и 4. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Рось вирвалась з неволі, як гадючка тричі зверстенилась колінцями на зеленій траві.
2) Колѣнце въ стеблѣ односѣменодольныхъ растеній, изъ котораго начинается листъ.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Паморочка, -ки, ж. = мряка.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло.
Сороківчик, -ка, м. Ум. отъ сороківець.