Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.
Відбабувати, -бу́ю, -єш, гл. Окончить практику (объ акушеркѣ). Пішла, відбабувала і вернулась додому. Чуб.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. Чуб. № 1088. 2)духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа. Єв. Л. XXIII. 46.
Кісничок, -чка, м. Ум. отъ кісник.
Наборо́шнювати, -нюю, -єш, сов. в. наборошни́ти, -ню́, -ни́ш, гл.ті́сто. Посыпать мукой тѣсто, чтобы оно не липло къ столу. Конст. у.
Понавивати, -ва́ю, -єш, гл. Навить, намотать (во множествѣ).
Пужливий, -а, -е. Пугливый. Грин. III. 449.
Схильний, -а, -е. Склонный.
Чудерний, -а, -е. = чударний = чудернастий. Вх. Лем. 483.