Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ведмеденя, -няти, с. Медвѣженокъ. Рудч. Ск. II. 91. Ум. ведмеденятко. Чуб. II. 155.
Закраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. закра́сити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. К. Ор. (ЗОЮР. ІІ. 262). Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Мет. 260. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? К. Досв. 141. Скрипки й цимбали закрасили шовком. Мкр. Н. 24. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Мил. 74. Хата рушниками закрашена. Г. Барв. 180. Хатки, садочками закрашені. Мир. ХРВ. 99. Одна чорнобрива, та всіх закрасила. Грин. III. 475.
Картошка, -ки, ж. Ум. отъ картоха.
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.  
Моли́товка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Охлябти, -ну, -неш, гл. Ослабѣть (о связи частей въ чемъ либо) В возі охлябло все.
Посуд, -ду, м. 1) = посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Рикнути Cм. рикати.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. Ном. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ. Харьк. у.