Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вісний, -а, -е. Осевой. вісний ніж. = вісник. Желех. Шух. І. 249.
Дзюр I, -ра, м. Ключъ, источникъ.
Допива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Допивать, допить. Не допивай, не доливай, — не будеш п'яний. Ном. № 11449. Чом ви.... пива не допиваєте? ЗОЮР. І. 224. 2) Пить сколько хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не ззість і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
На́вись, -сі, ж. = навис.
Писулька, -ки, ж. 1) Записка, письмецо. Писулька до мого братухи. О. 1862. X. 31. 2) У горшечниковъ: палочка въ толщину гусинаго пера, съ двумя острыми кончиками вилочкой, для проведенія двойныхъ углубленныхъ линій (при раскрашиваніи посуды). Вас. 183.
Пищок, -щка, м. Часть чубука, которую берутъ въ ротъ. Шух. І. 277.
Повиживати, -ва́ю, -єш, гл. Остаться въ живыхъ (о многихъ).
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Ходуні, ходусі, гл. Дѣтск. ходить. Ум. ходусеньки. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. Мет. 2.