Верховодка, -ки, ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus.
Гніздечко, -ка, с.
1) Ум. отъ гніздо. Галочки гніздечко в'ють.
2) Коконъ. Червяк сидить у гніздечку, а як стане у мочах, то перегризає його.
Гноїтися, гноюся, -їшся, гл.
1) Гноиться, покрываться матеріей, гноемъ.
2) Быть превращаемому въ гной, въ навозъ.
3) Быть унаваживаему.
Задивува́тися, -ву́юся, -єшся, гл. Задивиться, засмотрѣться съ удивленіемъ. Як би ви їхали надворсклянською низиною,... то задивувались би.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. 2) Раст. Cirsium.
Поплатити, -чу́, -тиш, гл. Выплатить (во множествѣ). Усім уже поплатив, кому винен був.
Прибичовувати, -вую, -єш, сов. в. прибичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать, припречь, пристегивать, пристегнуть (животное въ помощь другимъ везущимъ). 2) Прибавлять, прибавить, присчитывать, присчитать. Люде що почують, то прибичують. Ти нащо прибичовуєш, чого й не було? Я винен два рублі, а він прибичовує ще їден.
Темничний, -а, -е. 1) Относящійся къ темницѣ. 2) Сторожъ при темницѣ.
Филозофія, -фії, ж.
1) Философія. Його наука була филозофія.
2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати.