Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл.
1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював.
Гавк, -ку, м. Лай.
Заду́блюватися, -лююся, -єшся, сов. в. задуби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Обнажать, обнажить нижнюю часть тѣла.
Ме́то, -та, с. Шумъ, гамъ. Собаки таке мето зчинили.
Наслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. Наслаться.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді.
Осина, -ни, ж. = осика. Цур тобі, осина тобі.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Прикрит, -ту, м. Родъ растенія.
Страх 1, -ху, м.
1) Страхъ, ужасъ. Страхи на ляхи. Шила вдова молода край битого шляху, набралася удова великого страху.
2) род. страха. Пугало, страшилище.
3) Привидѣніе, призракъ.
4) — завдавати. Внушать страхъ, устрашать. А буде нашу тисячу гнати й рубати, буде нам, великим панам, страху завдавати. Ум. страшок.