Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Каліфактор, -ра, м. Сторожъ при духовныхъ учебныхъ заведеніяхъ.
Коров'ячий, -а, -е. Коровій. Одізвуться вовкові коров'ячі слізки. коро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum.
Перетинати, -на́ю, -єш, сов. в. перетяти, -тну, -не́ш, гл.
1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо настачиш, так і перетне.
2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читав князь Єрема листів, іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином.
Подоносити, -но́шу, -сиш, гл. Донести (во множествѣ).
Поливаний, -а, -е. = полив'яний. Поливана судина.
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати.
Туритися, -рюся, -ришся, гл. Гнаться. Бігла лисичка по лісу, турилась за куріпками.
Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Ой у лісі під горіхом викопана фоса.