Вилизувати, -зую, -єш, сов. в. виливати, -жу, -жеш, гл. Вылизывать, вылизать.
Деренча́ння, -ня, с. Дребезжаніе.
Ди́бки IІ, ди́боньки, дибу́ні, дибу́ночки, дибу́сі, дибу́сеньки. О дѣтяхъ: ходить ( = дибати). — ста́ти, ходи́ти. О дѣтяхъ: стать, ходить: о взрослыхъ: стать, ходить на цыпочкахъ. Івась або Василько прилізе, стає дибки коло матері, спинається їй на руку. Инша скочить та почне вистрибувати дибки-дибки, щоб пані не почула.
За́мко́вий, -а, -е. Замковый, принадлежащій замку. Приїхали вони під замкову браму. Замкова брама не одчинилась сіромам і голоті. Пожаром обсмалив замкові мури.
Істичильно, -на, с. Рукоятка істина.
Недомірок, -рка, м. Рыба менѣе средней величины.
Нечистота, -ти, ж. Нечистота.
Тісник, -ка́, м. = тесля. Ой як ми будем до одної ходити, наймімо собі тісника домовину зробити.
Цюцько, -ка, м. Щенокъ. Не всякому цюцькові про те знати.
Чістрити, -рю, -риш, гл. Чесать на гребнѣ пеньку, шерсть.
