Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Безупинний, -а, -е. Безостановочный, безпрерывный.
Бердов, -ви, бердова, -ви, ж. = берда. Желех.
Викоренити, -ся. Cм. викорінюватися.
Жовтогаря́чка, -ки, ж. Раст. = жовтушка. ЗЮЗО. І. 124.
Заві́сити, -ся. Cм. заві́шувати, -ся.
Наудити, -джу, -диш, гл. Наудить. Риби не наудив, а лусту спудив. Ном. № 9860.
Плічко, -ка́, с. 1) Ум. отъ плече. 2) Передній окорокъ свиньи.  
Пригуменок, -нка, м. Часть гумна, гдѣ складываются земледѣльческія орудія. Радом. у.
Совуня, -ні, ж. ласк. отъ сова.