Блюдо, -да, с. = кубка.
Деся́тка, -ки, ж. 1) Десятка въ картахъ. 2) Полотно въ десять пасмъ. 3) Талька пряжи для сѣтей въ 10 пасмъ. 4) При счетѣ денегъ: а) 10 копѣекъ. б) 10 рублей (преимущ. въ одной ассигнаціи или монетѣ). Пійди да зароби десятку, дак і будемо держати, буде защо й поховати 5) Кучка въ десять сноповъ.
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину:
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Прочуматися, -маюся, -єшся, гл. Опомниться, очнуться, прійти въ себя, прійти въ чувство. Нехай трохи прочумається. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Скропити Cм. скропляти.
Струснутися, -ну́ся, -не́шся, гл.
1) Встряхнуться. Баринчик, баранчик, струснись.
2) Содрогнуться, вздрогнуть. Та піди зрубай тую билину. Перший раз рубнув — струснулася, другий раз рубнув — вона загула.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці.
2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.