Закаблу́чувати, -чую, -єш, сов. в. закаблу́чити, -чу, -чиш, гл. Загибать, загнуть.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають.
Коритарь, -ря́, м. Дѣлающій корита.
Мовча́н, -на, м. 1) = мовчак. 2) = мовчанка. у мовчана грати. Молчать. І знов почали ми у мовчана грати, журимось.
Напсува́ти, -су́ю, -єш, гл. Напортить.
Опарити, -ся. Cм. опарювати, -ся.
Переспа, -пи, ж. Пересыпь, земляная насыпь.
Свиногриз, -за, м. Шуточно: собака.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. На припоні коні отаву скубуть.
Торохнути, -ну, -неш, гл. Трахнуть, шарахнуть, грохнуть. Буйволи прийшли, та один.... як торохне рогом (у бочку), так дно й вилетіло. (Стрілець) націливсь, як торохне. Ой торохнула-ревнула мідяна гармата. Громом торохнуло в гори й долини.