Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
Зака́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. = закасуватися, закасатися. Очеретом качки гнала, високо м ся закачали. Чуб. V. 1180.
Заохо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить желаніе, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. І. (Правда 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.
Кавунчик, -ка, кавунчичок, -чка, м. Ум. отъ кавун.
Кермек, -ку, м. 1) Раст. Statice Gmelini Willd. ЗЮЗО. І. 137. 2) Statice tatarica L. ЗЮЗО. І. 137.  
Кувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о грудномъ ребенкѣ). Дитина кувака. Мнж. 45.
Обідати, -даю, -єш, гл. Обѣдать. Чи обідала, чи не обідала, аби рід одвідала. Ном. № 7274.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Фальшивосердий, -а, -е. Лицемѣрный. К. (Желех.).