Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Єрети́к, -ка́, м. Еретикъ. Констанський єретик великий. Клене олимпських, єретик.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився.
2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась.
Клюга, -ги, ж. Металлическій наконечникъ копья. Чи не носить хто клюги в кишені? — Я ношу! У мене й ратища постругані... — І в мене клюга за халявою... — Не гаразд, братці, як пан із надвірніми наскочить. Колоти їх по́рано ще... Кете сюди, позасовуємо під сіно. — Люде достають із кишень і з-за халяв клюги тисовії.
Ляхі́вський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській.
Наладува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Нагрузить; навьючить.
Поприростати, -та́ємо, -єте, гл. Прирости (во множествѣ). «Де ваші мизинці-пальці і ліві уші?» Потім показав їм, попритуляв всякому до руки, до ноги і уха до голови, — знов поприростали.
Поростинати, -на́ю, -єш, гл. Разрѣзать, разрубить (во множествѣ). Поростинали вірьовки, що були пов'язані бурлаки.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Буду пити через силу і краплі не впущу. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр.