Дозвіл, -волу, м. Позволеніе, разрѣшеніе. То прошу ж у вас дозволу бувати в гостях у ваших рідних.
Доморо́слий, -а, -е. Доморощенный, дома выросшій. Простий собі був (півень), доморослий. Та се моя кобила, навіть усі скажуть, шо вона доморосла, а не купована.
Змучитися, -чуся, -чишся, гл.
1) Измучиться. А джміль впився, з чорногузом бився, почав бійку велику, чорногуз змучився.
2) Прожить въ мукахъ, страданіяхъ. Бідна, Гапчина сестра не зжила, а змучилась.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко.
Фльорес, -су, м. Траурный флеръ, крепъ. Онде катафалок фільоресом обшитий.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Він шпеник в рані розглядав. 2) Ножка у листа, плода.