Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.
Кровать, -ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. Шевч. На моїй кроваті постілька біленька. Грин. III. 212. Ум. кроватонька, кро́ваточка, кроватька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. Чуб. V. 820. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова. Чуб.
Освітний, -а, -е. = освічений.
Падальник, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Пімста, -ти, м. Месть.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. ЗОЮР. І. 120. Повиймаю чорний терен з білих ніг. Чуб. V. 626. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. Чуб. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Мир. ХРВ. 33. Дай гочі повиймати, то дам пити. Рудч. Ск. II. 49.
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Сваття, -тя, с. соб. отъ сват. Не сміхом сваття, не сміхом. Ном. № 12651.
Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.