Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Висилити, -ся. Cм. висиляти, -ся.
Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний. Чуб. І. 234.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. Чуб. V. 880. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Красуля, -лі, ж. Насѣк. Calomosa sycorhanta. Вх. Пч. І. 5.
Крейда, -ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
Му́дрість, -рости, ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога. Ном. № 1752.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Плавня, -ні, ж. Пойма, тростниковыя и камышевыя заросли, частью постоянно затопленныя, частью затопляемыя только весною во время половодья, перемѣшанные съ заливными сѣнокосами. Вас. 206. КС. 1883. І. 43. Поп. 256.
Появляти, -ля́ю, -єш, сов. в. появи́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Являть, явить. Стидно й очі появити. Ном. № 3174. 2) Рождать, родить. Авраам появив Ісаака. Єв. Мт. І. 1.