Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.
Ґерґота́ння, -ня и ґерґоті́ння, -ня, с. 1) Крикъ гусей, индюковъ. 2) Разговоръ на непонятномъ языкѣ.
Зака́шляти, -ляю, -єш, гл. Закашлять.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Корчитися, -чуся, -чишся, гл. Корчиться. Берест од огню корчиться. Чуб. І. 85. Барило вихопив із-за пояса пистоль, навів на ляха, що од мук корчився на палі. Стор. МПр. 131.
Парубчина, -ни, м. = парубок. А дівчину парубчина давно виглядає. О. 1861. XI. 42.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Скупердя, -ді; скупердяга, -ги; скупердяй, -дяя, м. Скупецъ, скряга. До чого пас довів ти, бісів скупердяго? О. 1861. III. 96.  
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Упаслий, -а, -е. Легко откармливаемый. Ці свині, кажуть, ніби-то впаслі.