Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гишки, -шок, ж. мн. = гижки. Желех. Ум. гишечки.
Дріб'язок, -зку, м. 1) Мелочь, мелкія вещи. Оце забув купити олії. Стілько дріб'язку було, що як його й не забути: купи соли, купи риби, меду, мила, олії, — от і забудеш що небудь, випаде з голови. Кіевск. у. 2) Маленькія дѣти. Там того дріб'язку повен запічок. 3) Мелкій скотъ. В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску. Лавр. 77. 4) на дріб'язок, на дріб'язки поби́ти. Побить на мелкіе кусочки. Грин. II. 243.
Зреєструвати, -ру́ю, -єш, гл. Сдѣлать реестръ чему.
Коропка, -ки, ж. Ум. отъ коропа.
Красномовність, -ности, ж. Краснорѣчіе. Нічна доба, чарка горілки додають красномовності навіть не красномовній речі о. Мойсея. Левиц. І. 138.
Напусти́ти, -ся. Cм. напускати, -ся.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл. 1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми. Кв. 2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились Екатер. у.
Притаєнний, -а, -е. Скрытный. Притаєнний чоловік. Черк. у.
Рам'я, м'я, с. Рубище. Дороге убрання поскидала, своє рамя наділа. Рудч. Ск. II. 47.
Сприскувати, -кую, -єш, сов. в. сприскати, скаю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать. Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала. Св. Л. 201. Ще б треба святою водицею сприскати. Грин. II. 37.