Вапняр, -ра, м.
1) Приготовляющій известь.
2) Возящій известь. Cм. вапельник.
Вимучувати, -чую, -єш, сов. в. вимучити, -чу, -чиш, гл.
1) Измучивать, измучить; истощать, истощить.
2) Выпытывать, выпытать, достичь мученіемъ.
До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Нічвидний, -а, -е. Непривлекательный, некрасивый. Яка вона стала нічвидна.
Оброчник, -ка, м. Давшій обѣтъ сдѣлать что либо во искупленіе грѣха. Колись спокутую (гріх) або крівавою войною, або роботою на манастирь важкою... Хвалити Бога, задержались іще в нас монастирі благочестиві: є де оброчникові свій оброк з'оброкувати.
Оздоба, -би, ж. Украшеніе.
Повтішатися, -шаємося, -єтеся, гл. Порадоваться (о многихъ). Вірно любилися, да й не побралися, тілько вороженьки да повтішалися.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму.
Самограй, -граю и самогрій, -рію, ж. Шуточно: самоваръ.