прокурвавити

Прокурвавити, -влю, -виш, гл. Растратить на публичныхъ женщинъ. А п'яничка шо не пріп'є, то все прокурвавить. Гол. І. 222.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 470.

Випадкові слова

Солонцювати, -цю́ю, -єш, гл. Ѣсть соленое, закусывать соленымъ. Порох ще довго солонцював талавиркою. Мир. ХРВ. 193.

повністю...

Копиця, -ці, ж. 1) Копна травы. Дівчата на луці гребли, а парубки копиці клали. Шевч. Погоріло в степу сіно, нема ні копиці. Н. п. 2) Куча чего-либо. А в лагері знайшли різниці: лежали битих мняс копиці. Котл. Ен. Ум. копичка. А ввечері холодками клали в копички рядками. Мет. Кілько грачів у «короля» кладуть... руки долонями вниз, одна рука на другу, щоб стала копичка. Чуб. III. 45.

повністю...

Бутин, -на, м. 1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры. Вх. Зн. 5. 2) = бутина. Вх. Зн. 5.

повністю...