Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Відборонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відборони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Обороняться, оборониться, защищаться, защититься.
Дука, -ки, м. Князь, знатный господинъ, богачъ. ЗОЮР. І. 21. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. К. Досв. 141. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти, тільки радяться три дуки сребраники до Насті кабашної меду да оковитої горілки підпивати: первий дука сребраника ніженьский Войтенко, а другий черніговський Попаденко, а трейтій Грицько Коломієць. Мет. 383.
Здоби́ток, -тку, м. = здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. І. 27.
Перекалатати, -та́ю, -єш, гл. Перезвонить во всѣ колокола.
Пристарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Тепер, як пристарівся, моргне сивим усом, — громада й примічає. МВ. І. 108. Сдѣлаться старымъ (о вещахъ). Заново ситце на колонку, а як пристаріється, — садять квочку. Ном. № 5316.
Прогодуватися, -дуюся, -єшся, гл. Прокормиться. Самим твоїм заробітком не прогодуємося. Кіевск. у.
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть. Рк. Левиц.
Тяти, тну, тнеш, гл. 1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. АД. І. 24. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти. Рудч. Чп. 132. 2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні? Шейк. 3) Кусать, жалить. Тяли комарі. 4) Твердить одно и то же. Чим то той Лазарь Богу приподобився, що його увесь тиждень тнуть та й тнуть. Ном.
Хрущати, -щу́, -щи́щ, гл. Хрустѣть. Та й заходився хорошенько мнясце під дубом уминать, аж на зубах кістки хрущать. Гліб.