Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзіндзо́ра, -ри, ж. = Джінджура. Вх. Зн. 14.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Ком. І. 14. Писав, писав, та чим иншим запечатав. Ном. № 6082. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Мир. Пов. II. 120. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину. Вх. Зн. 20.
Згуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Сгруппировать, собрать въ одно місто. Згуртував людське поле, а своє все до села. Камен. у.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Кровка, -ки, ж. Ум. отъ кров.
Ма́терній, -я, -є. Материнскій. Матернє молоко. Мнж. 46. Обнови у серці матерню радість. Чуб. II. 16. матерня мова. Родной языкъ.
Обочини, -чин, ж. мн. Боковая часть дороги.
Поперералювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перералити, но во множествѣ.
Попідсаджувати, -джую, -єш, гл. Тоже, что и підсадити, но во множествѣ.
Сумота, -ти, ж. = сум.