Бункош, -ша, м. = келеф.
Вигребти Cм. вигрібати.
Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви.
2) Архіерейскій.
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Маноці́вник, -ка, м. Волшебникъ, колдунъ. Запорожці маноцівники були, такії лицарі були — страшне діло! Оце розстелють бурку по воді, та сядуть по вуглах чотирі чоловіка, та й пливуть. Ум. маноцівничок.
Погрожування, -ня, с. Угрозы. Мужицька мова... піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. Попліч сиділа коло його стара бабуся.
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Токаренко, -ка, м. Сынъ токаря.
Чередник, -ка, м. Пастухъ стада рогатаго скота. Коли б слухав Бог чередника, то б за літо вся череда видохла. посл. ум. чередничо́к, чередниченько.