Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Ном. № 8781. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Ном. № 4674. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє. Ном. № 14053.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
За́ори, -ор и заб́рини, -рин, ж. мн. Края пахатнаго поля съ трудомъ запахиваемые и дающіе огрі́хи вслѣдствіе твердой уѣзженной почвы. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Запа́ра, -ри, ж. Опара. Полт. Ум. запарка.
Натрястися, -суся, -сешся, гл. Натрястись.
Обникати, -ка́ю, -єш, гл. Обойти, вездѣ заглядывая. Він там обникає і по сусідських хатах, і по огородах, і скрізь. Сим. 198. Мов собака обникав усе село, заглядаючи в кожен двір.
Перевершити Cм. перевершувати.
Портнина, -ни, ж. 1) Ткань изъ пеньки, льна. Лебед. у. 2) Грубыя нитки изъ оческовъ пеньки. Вас. 201.
Проповзти, -зу́, -зе́ш, гл. Проползти.
Тверезісічкий, -а, -е. = тверезісінький. Желех.