Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Біб'яшок, -шка, м. 1) = бібка 1. 2) Древесная почка. Чигир. у.
Зарі́затися, -жуся, -жешся, гл. Зарѣзаться. Вийшов я з ножем в халяві з броварського лісу, щоб зарізаться. Шевч. 420.
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Облити, -ся. Cм. обливати, -ся.
Очучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. очутитися, -чучуся, -тишся, гл. 1) Приходить, прійти въ чувство, очнуться. Не знаю, що й робити, як. оживити губи її побілілі, як їй запомогти очутитись. Г. Барв. 537. 2) Обнаруживаться, обнаружиться, проявляться, проявиться. Я вже тоді взнав, як очутилось, де крадене. Новомосковск. у. Провалилась у ставок... так мабуть через місяць і очутилось: почали ноги крутити. Пирят. у.
Перекланятися, -няюся, -єшся, гл. Перекланяться. Поки перекланяється усім тіткам. Г. Барв. 490.
Понасушувати, -шую, -єш, гл. Насушить (во множествѣ). Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук, — буде на всю зіму. Харьк. у.
Утаскатися, -каюся, -єшся, гл. Залѣзть, влѣзть. Учора я в болото втаскалася. Зміев. у. Поставив чоловік під Великдень вершу, а у неї та утаскавсь чорт. Мнж. 121.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Левиц. Пов. 339. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Міусск. окр. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру. Козел. у.