Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Відчахнувсь від нашої православної віри. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась.
Гусь IІ, -сі, ж. 1) Гусыня. Аж там пливе гусь: Помагай-біг, біла гусь! Мудрий мудрець гуссю ореть. (Загадка: письмо). Чаше употребляется во мн. ч.: гу́си — гуси, самки и самцы. Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать. 2) мн. гу́си. Родъ игры. 3) Гусе́й підпуска́ти. Врать, пускать сплетню. Ум. Гу́сонька. Всі гусоньки на став полетіли.
Ключечка, -ки, ж. Ум. оп. ключка.
Набіли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Набѣлиться. Прийде неділенька, набілися, пойди до церкви, помолися.
Покруч, -ча, м. Ублюдокъ; метисъ.
Попеластий, -а, -е. Пепельный (о цвѣтѣ). Попеластий віл. Ми (гуси) попеласті всі. Ви, кури, білі, чорні, гребенасті, попеласті.
Роззіхатися, -хаюся, -єшся, гл. Раззѣваться, много зѣвать.
Ручниця, -ці, ж.
1) = рушниця.
2) Каждый изъ двухъ концевь пилы съ отверстіемъ, въ которое вставлена деревянная рукоять.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл.
1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом
2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить.
Уломитися, -млюся, -мишся, гл.
1) Отломаться.
2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Вісь йому вломилась