Без'язикий, -а, -е. 1) Не имѣющій языка. Без'язика коняка. 2) Нѣмой, безсловесный. І всі у ряд поставали, наче без'язикі. Дружки без'язикі. Шевченко, вийшовши дивом якимся із тиї темноти притоптаної, похилої, без'язикої.
Гонори́стий, -а, -е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип'є.
Дивни́ця, -ці, ж. Удивленіе. Дивни́ця кому́. Удивительно кому. Ото мені дивниця, що де воно з хати ся поділо.
Жми́ток, -тка, м. = жмуток.
Завдо́вж, завдо́вжки, нар. Длиною, въ длину. Роги по аршину завдовжки, коли не більш.
Підсинити Cм. підсинювати.
Роскаюватися, -ююся, -єшся, сов. в. роскаятися, -каюся, -єшся, гл. Раскаиваться, раскаяться. Создав Бог та й роскаявся.
Удовжитися, -жуся, -жишся, гл. Задолжаться.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями).
Шебсько нар. Быстро. Бігти шебсько.