Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина. Вх. Лем. 413.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Чуб. V. 1173. Cм. запсувати, зопсувати.
Пообкидати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и обкидати, но во множествѣ.
Пошепотати, -чу́, -чеш, гл. = пошептати.
Принудити, -джу́, -диш, гл. Истомить, истомить тоской. Уже мене упинила чужая дитина: і рученьки зв'язала, гулять не пустила і серденько принудила. Чуб. V. 542.
Сплянтувати, -ту́ю, -єш, гл.ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко. Чуб. II. 183.
Торочення, -ня, с. 1) Обшиваніе бахромой. 2) Болтовня.
Туркати, -каю, -єш, гл. 1) О горленкѣ: ворковать. Шейк. 2) Твердить не переставая, говорить не переставая все о томъ же. О. 1862. VI, 61. Туркав йому, туркав, поки він таки послухав мене.
Ціпкор, ціпкур, -ра, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 480.