Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приналежати

Приналежати, -жу, -жиш, гл. Принадлежать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАЛЕЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИНАЛЕЖАТИ"
Відомо нар. Извѣстно.
Заплі́шування, -ня, с. Заклиниваніе.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки. Полт.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Риженький, -а, -е., Ум. отъ рижий.
Склепитися Cм. склепатися.
Слід II, нар. Должно, слѣдуетъ. Не слід тобі лаятись. Ото воно так жило, як слід. Рудч.
Усиновлення, -ня, с. Усыновленіе.
Цяпкати, -каю, -єш, гл. Капать. Угор. Драг. 269. Вх. Лем. 481. Червена кров цяпкат. Гол. IV. 424. Буди кровця цяпкати з кінця. Драг. 283.
Шипарина, -ни, ж. = шипшина. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИНАЛЕЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.