Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Клочанка, -ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Казав собі насипати високу могилу. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Насип мені ще чарочку! Насипмо оливи.
Нічичирк! межд. ні-гу-гу! Цыцъ! Кажи ти, Яремо, а ти, Хомо, нічичирк!
Плюндри, -рів, мн. Желтые ирховые брюки у галицкихъ мѣщанъ.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Cм. помка, помок.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля.
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи.
Рутвяний, -а́, -е́ = рутяний. Ой вяну я, вяну, як рутв'яна квітка.