Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безлюдько, -ка, м. Нелюдимъ. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні ззісти. Н. Вол. у.
Буркниця, -ці, ж. Бревно вдоль крыши, къ которому прикрѣплена своими верхними концами каждая пара стропилъ. Шух. I. 91.
Гороби́нець, -нця, м. 1) Пометъ воробья. Мил. М. 69. Мил. 31. 2) Раст.: а) = Рогіз. Вас. 176, 207. б) Oxytropis pilosa. Dc. ЗЮЗО. І. 167.
Марім'ята, -ти, ж. Раст. Tanacetum balsamita. Вх. Лем. 434.
Млинськи́й, -а́, -е́ Мельничный. Гол.
Нісенітниця, -ці, ж. Чепуха, вздоръ. Вигадує нісенітниці.
Полудній, -я, -є. Полдневный. У неділю у полудню годину сам Филоненко виступає. Макс.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Скіра, -ри, ж. Кожа. Шух. І. 122. (Швець) буде чоботи шити, мені скаже скіри волочити. Гол. IV. 185. Ум. скірка.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.