Кубло, -ла, с.
1) Логовище. Звіря... в своїм кублі недвижно спочиває.
2) Гнѣздо, преимущественно вырытое въ землѣ, a затѣмъ и всякое. На Благовіщення і птиця не несеться й кубла не в'є.
3) Въ переносномъ значеніи также человѣческое жилье. Да чого ти, Марусе, без кубла?
4) = водня. Ум. кубелечко, кубельце. Знайшла ж бо я кубелечко, де утка несеться. Туга коло серця як гадина в'ється, ізвила кубельце коло мого серця.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане.
Нама́щувати, -щую, -єш, сов. в. намастити, -мащу, -стиш, гл. 1) Намасливать, намаслить. Намастила вареничків не з солоним маслом. 2) Намазывать, намазать. Ой дівчино милостива, чим ти брови намастила? Намастила кукурвасом. 3) Помазывать, помазать. Дух Господень на мені, котрого ради намастив мене.
Панікадило, -ла, с. = паникадило.
Піти, піду́, -деш, гл.
1) Пойти. Куди піти, то піти, аби дома не сидіти. Пішов би батька одвідав. — за вітром, за водою. Пропасть безслѣдно. Не дав мені Господь пари, та й дав мені лиху долю, та й та пішла за водою. димом догори пішло́. а) Сгорѣло. б) Пошло прахомъ. — на посиденьки. Пойти въ гости, пойти посидѣть. — на пропасть. Пойти на несчастье. — вогнем. Сгорѣть. — світ за очі. Пойти куда глаза глядятъ. — в танець. Пойти танцовать. — в непам'ять. Cм. непам'ять.
2) — заміж. Выйти замужъ.
Подуванити, -ню, -ниш, гл. Подѣлить. Між собою подуванили.
Продовбувати, -бую, -єш, сов. в. продовбати и продовбти, -бу, -бе́ш, гл. Продалбливать, продолбить. Дірку продовби.
Сіянка, -ки, ж.
1) Время посѣва.
2) = сіянець. Се тютюн сіянка, а то сажанка.
Спитувати, -тую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Нехай дурнями броди спитують.
Усмирити Cм. усмиряти.