Гармонійний, -а, -е. Гармоническій.
Заба́ва, -ви, за́бавка, -ки, ж. 1) Забава, игрушка; развлеченіе. Рости, сину, в забаву, козачеству на славу. Людям дівчину дарю і всі свої забави, беру люльку і тютюн та й іду в гусари. Положу деревинку в колисочку та буду колихати: буде мені забавка. Зірвала квітку з голови, кинула мені на забавку. Ой наступив, наступив чорний віл на ноги, одкинувши всі забави, хватайся за роги.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Як загнали ляхів в кальнії болота. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Cм. калний.
Напе́рстник, -ка, м. 1) Раст.: Digitalis. 2) Маленькая мягкая суконная онучка, которою гуцулы и верховинцы обворачиваютъ при обуваніи пальцы ногъ.
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Подоробляти, -ля́ю, -єш, гл. Додѣлать, окончить (во множествѣ).
Порошний, -а́, -е́ Пыльный.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця.
Уж, ужа, м.
1) = вуж 1. Приткнув, як ужа вилами.
2) = гуж. (одм.).
3) Орнамента на писанкахъ — съ извивающейся по яйцу линіей. Ум. ужик.
Химородити, -джу, -диш, гл.
1) Причудничать.
2) Колдовать. Він ледачий химороду химородить.