Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Визволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. визволитися, -люся, -лишся, гл. Освобождаться, освободиться; выручаться, выручиться. Галілей визволився з темниці. Ком. І. 56. Огірками тіки й визволився. Лебед. у.
Домча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Домчать, быстро довезти, донести. Кінь як поніс, як поніс, — домчав. Мнж. 35.
Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим. Черк. у.
До́чер, -рі, ж. = дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав. Чуб. III. 278.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала. Чуб. III. 270.
Невмірайко, -ка, м. = невмірака. К. ПС. 113.  
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Побусурманити и побусурменити, -ню, -ниш, гл. Обасурманить (многихъ).
Чустрий, -а, -е. Бодрый, крѣпкій (о человѣкѣ). Баба стара, але чустра. Рк. Левиц.