Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Викинути, -ся. Cм. викидати, -ся.
Возовня, -ні, ж. Экипажный сарай; въ сельскомъ хозяйствѣ: сарай для возовъ и земледѣльческихъ орудій. Чуб. VII. 396. Левиц. Пов. 194. Оце було заберусь у возовню, а там карета панська стояла, то влізу з півдня, щоб і на очі не теє. Черниг.
Карк, -ка, м. 1) Затылокъ, загривокъ. Єдин веде за чуприну, другий у карк б'є. Новц. карка вломити. Сломать шею. Ном. № 4318. карка вигинати. Земно кланяться, низкопоклонничать. Александровск. у. 2) Верхняя часть шеи у вола. Мнж. 181.
Кисетина, -ни, ж. = кисет. Кладе чапко гроші в кисетину. О. 1861. XI. Кух. 23.
Круг II, нар. Вокругъ. На ріках круг Вавилона, під вербами в полі, сиділи ми. Шевч. Круг його гукають. К.
Нарива́ти I, -ва́ю, -єш, сов. в. нарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. 1) Нарывать, нарвать. Ой нарвала дівчина лободи, лободи. Н. п. 2) Надрывать, надорвать частью. Віжки були цілі, не нарвані, а як потяг, — так і перегоріли. Волч. у. 3) Прикрѣплять ярмо къ дышлу, и вообще приводить его въ надлежащій порядокъ для запряжки. Рудч. Чп. 251. Гей вози мажте, ярма наривайте, сиві воли запрягайте! Рудч. Чп. 97. У Кулиша: надѣть ярмо на воловъ: Важке ярмо... нарвати круторогим. К. Дз. 12. наривати бики. Запрягать воловъ. Вх. Зн. 40.
Погайсати, -са́ю, -єш, гл. Побѣжать, пойти, отправиться. Куди погадаєш, туди й погашаєш. Чуб. V. 1194.
Твердити, -джу, -диш, гл. Дѣлать крѣпкимъ, укрѣплять. Не встояли ні підзамчанські хати, ні господарські тверджені палати. К. ЦН. 174.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Посл. Тому добре, хто вдвох. Ном. № 10755.