Гре́бля, -лі, ж. Плотина. Тиха вода греблі рве. Ум. Гре́белька. Водиця гребельку прорвала.
Злукто, -та, с. = жлукто. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала.
Облагодитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці.
Окружляти, -ля́ю, -єш, гл. Обойти кругомъ, сдѣлать кругъ. Замість щоб іти напрямець, він окружляв до мене геть по за вгородами.
Покормити, -млю́, -миш, гл. Покормить. Я собаки покормлю, покормивши зажену. На річці риби вловити, жінку свою з дітьми покормити.
Поприсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и присіяти, но во множествѣ.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське.
Турчинка, -ки, ж. = туркеня. Ой дав би я у замінку дві турчинки за єдную Катеринку.
Щастити, -тить, гл. Давать, посылать, приносить счастье, благопріятствовать, удаваться. Употребляется безлично или въ третьемъ лицѣ, преимущественно когда говорится о Богѣ; также въ повелительн. наклоненіи ед. ч. въ выраж.: щасти́, боже! Хай Бог щастить. Инші зорі щастять у його на врожай, инші на скот, а Віз — чумацька щаслива зоря. У всьому йому щастило. Щасти вам, Боже, на всяке добро! Але ж не все так їй щастило його дурити.