Бездольний, -а, -е. = бездільний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! бездольна година. Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години.
Заспоко́юватися, -ко́ююся, -єшся, сов. в. заспоко́їтися, -ко́юся, -їшся, гл. Успокаиваться, успокоиться. Зінько! заспокойся, я од щирого зерця тебе прощаю. Знов, заспокоївшись, сидить коло криниці.
Знудити, -джу, -диш, гл.
1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину.
2) — чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Нала́зитися, -ла́жуся, -вишся, гл. Вдоволь полазить. Було налазится по тих високих скелях.
Наля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Нахлопать, нащелкать. 2) Надавать пощечинъ. 3) Наболтать языкомъ.
Нао́чний, -а, -е. 1) Очевидный, явный. 2) Находящійся на глазахъ. 3) нао́чний свідок. Свидѣтель-очевидецъ.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Пройда, -ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
Розживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розжи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл.
1) Жить хорошо, хорошей жизнью. Живи, живи, дівко, з парубком, живи, розживайся. Узяв милий свою милу у світлочку: «отут тобі, мила, розживаться».
2) Разживаться, разжиться, дѣлаться, сдѣлаться зажиточнымъ. Як стали жити, розживатися, стала родина признаватися.
