Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́бський, -а, -е. Арабскій. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.
Бідаха, -хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в трития в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. бідашка, бідашечка. Шух. І. 198. ЕЗ. V. 145.
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Плита, -ти, ж. Плита. Міусск. окр. Гн. II. 121. Шух. І. 227. Долівка камінням виложена, плитами. Св. Л. 25.
Подопливати, -ва́ємо, -єте, гл. Доплыть (о многихъ).
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом. Черниг. у.
Простень, -ні, ж. Нитка на веретенѣ. Шух. І. 148. Вх. Зн. 55.
Пустіти, -тію, -єш, гл. 1) Пустѣть. Пустіє в хаті, в коморі і на дворі без хазяїна. 2) Пустовать. Зміев. у.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків. ЗОЮР. І. 134.