Відволожувати, -жую, -єш, сов. в. відволожити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать влажнымъ. Треба табак одволожити. 2) Облегчать, облегчить, утѣшать, утѣшить. Cм. прим. при словѣ Відволога.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть.
Помовка, -ки, ж.
1) Пословица, поговорка.
2) Разговоръ, рѣчь. На вовка помовка, а злодій кобилу вкрав. О вовку помовка.
Потерти Cм. потирати.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Пуп'яшок, -шка, м. = пуп'янок. Ум. пуп'яшечок.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Спідліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться подлымъ.
Таксаторів, -рова, -ве Принадлежащій таксатору.
Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися.
