Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Жовта́чка, -ки, ж. = жовтяниця. Вх. Уг. 238.
Зак нар. = заки.
Зарі́вна и зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Камен. у. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити. Св. Л. 319.
Знахарський, -а, -е. Знахарскій.
Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Ном. № 10403. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Н. п. Ум. кроківка, кроковця. Грин. III. 155. Поставлені кроковки. Мет. 119.
Об'являти, -ля́ю, -єш, сов. в. об'явити, -влю́, -виш, гл. 1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об'являю. Чуб. V. 825. 2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв'язали, та об'явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір. Рудч. Ск. І. 209.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку. Гол.