Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викотити, -ся. Cм. викочувати, -ся.
Винести, -ся. Cм. виносити, -ся.
Збо́їч, -ча, м. = качка 3. МУЕ. III. 24.
Ікра, -ри, ж. 1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. І. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. І. 193. Ум. ікорка. Коровка ма'т ікорку добру. Вх. Лем. 421.
Переголосити, -шу, -сиш, гл. Перестать плакать (громко).
Полюдськи, полю́дському, полю́дську, нар. Какъ слѣдуетъ, какъ принято. І матері поможе в чому, і до мене полюдськи заговорить. МВ. І. 27. У тебе все не полюдському. Ком. II. 45. В Луцку все не полюдську: навколо вода, а в середині біда. Ном. № 720.
Поштукувати, -ку́ю, -єш, гл. = пошуткувати.
Стихомиритися, -рюся, -ришся, гл. = утихомиритися. Пройшла та й буча, (тихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
Хисток, -тка, м. 1) Искуственный кустъ, за которымъ охотникъ подкрадывается къ дичи. Козел. у. 2) Потайное мѣсто въ оградѣ пчельника, куда пасѣчникъ можетъ укрыться во время опасности.
Чахлик, -ка, м. Рубаха, застегиваемая сзади. Вх. Лем. 481.