Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичавити Cм. вичавлювати.
Зальо́пати, -паю, -єш, гл. = задріпати.
Заміта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заме́ст́и, -мету́, -те́ш, гл. Заметать, замести; сметать, смести. Не замітай чужої хижі, — смотри чи твоя заметена. Ном. № 9587. По улиці вітер віє, та сніг замітає. Шевч. 479. Так у тиждень і замело і худобу, і дітей, — єй Богу моєму! Н. Вол. у.
Зоставити Cм. зоставляти.
Лиховщи́на, -ни, ж. Тяжелое, бѣдственное время. Н. Вол. у.
Неодмінне и неодмінно, нар. Непремѣнно. Кв. Треба неодмінне ті колеса купити. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь. Вх. Лем. 447.
Привільний, -а, -е. Привольный.
Прихання, -ня, с. Фырканіе. К. (Желех).
Свердельчик, -ка, м. 1) Ум. отъ свердел. 2) Мѣтка на мѣшкахъ дегтемъ въ формѣ, напоминающей буравъ. Новомоск. у. (Залюб.).