Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Згаси́ти Cм. згашати.
Нагомоні́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Наговориться.
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. Рудч. Ск. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Оприскливий, -а, -е. Вспыльчивый, огрызающійся. Дитина... оприсклива. Сим. 234.
Підлюбляти, -ля́ю, -єш, гл. Долюбливать. Наши земля підлюбляє гній. Черк. у.
Повірувати, -рую, -єш, гл. Вѣрить нѣкоторое время. Повіруєм ще трохи в волю, а потім жити почнемо. Шевч. 383.
Попереплішувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перепліши́ти, но во множествѣ.