Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовкунчя, -чя́ти, с. Маленькій бовкун. (Cм.).
Горо́д 2, -ду, м. 1) Огородъ. Сидить, як качан в городі. Ном. Ум. Горо́́дець, горо́донько, горі́дчик. Левиц. І. 170. Горо́дчик. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Прийди, козаче, к мойому городоньку. Cм. Огород. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 457. Родъ хоровода. Грин. III. 109.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
За́гарь, -рю, м. и за́гарь, -рі, ж. Угаръ отъ горящихъ углей. Вх. Зн. 18.
Кішка, -ки, ж. 1) Кошка. 2) Небольшой якорь. Левиц. ПЙО. І. 3) сіра кішка. Родъ дѣтской игры. Ив. 47.
Мину́щий, -а, -е. Скоропреходящій, тлѣнный. Усе тінь минуща, одна річ живуща — світ з Богом. Ном. № 393.
Облатувати, -тую, -єш, сов. в. облата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Класть, положить заплаты, починять, починить, положивъ заплату. 2) — кого. Постоянно чинить чью-либо одежду, починить чьи-либо одежду и бѣлье (все), положить заплаты на чьи-либо одежду и бѣлье. Нема кому ні обіпрать, ні облатать — треба женитися. Ном. № 8845. Та їх (діти) треба обшить, треба й облатать. Мил. 222. 3) Дѣлать срубъ въ колодцѣ? обгородить латами? Ой у полі криниченька та й облатаная. Чуб. V. 911. 4) облатати боки. Отколотить. Мене виганяють, кийом боки облатають. Грин. III. 159.
Подвір'я, -р'я, с. = підвір'я. Чуб. VII. 391. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. Чуб. V. 31. У новее подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Чуб. V. 729. Ум. подвіренько, подвіронько. Грин. III. 138. подвір'ячко. Чуб. V. 245, 130. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко. О. 1862. IV. 33.
Порозчиняти, -ня́ю, -єш, гл. То-же, что и розчинити, но во множествѣ.
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.