Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гноярня, -ні, ж. = гноївня. Рк. Левиц.
Жирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Добывать нищу (о дикихъ животныхъ). Зайці на зорь жирують. Найкраще бити качок, як вони жирують. 2) Шалить, дурачиться, играть. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Ном. О парняхъ съ дѣвушками: заигрывать. Посходились на улицю дівчата й хлопці, зачали жирувать. Грин. І. 69. Забравсь до дівчат під п'яну руку та й жирує з ними. Харьк. 3) = роскошувати. Жирували та панували пани. Зміев. у. Коли жирувать, то жирувать: бий, жінко, друге яйце в борщ. Ном.
Заправля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. запра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приправляться, приправиться (о кушаньѣ). заправля́тися хрі́ном. Шутливо: ѣсть хрѣнъ съ квасомь и постнымъ масломь въ первый день великаго поста. Маркев. 164.
Купалка, -ки, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червячекъ, Lampyris. Вх. Уг. 248.
Настоптати Cм. настоптувати.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
Промел, -лу, м. Плата за помолъ зерномъ. В нас беруть десяту мірку промелу. Нѣжин. у.
Спідсподу нар. Снизу, со дна. Рк. Левиц.
Цісарева, -вої, ж. Императрица, жена императора. Желех.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані. К. ЧР. 64.