Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барнуля, -лі, ж. Корова краснобурой масти. Вх. Лем. 390.
Бізувати, -вую, -єш, гл. 1) Ручаться, утверждать. Желех. 2) Быть въ состояніи. Багато їх маєш, мабуть, — та не бізуєш годувати. Федьк. 3) — дарабою. Управлять плотомъ. Желех.
Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Збиткува́ти, -ку́ю, -єш (кого), гл. Обижать кого, жестоко обходиться; издѣваться надъ кѣмъ. Челядь Бога допросила, щоби ей не бити, аби челяді не бити, та й не збиткувати. Гол. Мене у тому війську ніхто не збиткував. Федьк.
Окраса, -си, ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31.
Підпилий, -а, -е. Выпившій, охмелѣвшій. Еней хоч трохи був підпилий. Котл. Ен. II. 9. А вже підпилий як засне, то хоч коти гармати. Шевч.
Потоншити, -шу́, -ши́ш, гл. Сдѣлать тоньше. Лебед. у.
Проникливий, -а, -е. Проницательный. Він виявлював розум проникливий. К. Хп. 22.
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.