Виростати, -таю, -єш, сов. в. вирости, -сту, -теш, гл. Выростать, вырости. Борода виросла, та ума не винесла. Буває, що і на полі рожа виростає.
Зголодні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Проголодаться. Вже й коні потомили і зголодніли сами. Чого той мировий не где? — люде зголодніли вже. Лис зголоднів так, шо вже їсти хоче.
Ніжний, -а, -е. Нѣжный. Хоч чорна, та моторна, а біла — дуже ніжна. Ум. ніжненький. Притуливши до рота ніжненьку пучечку, вона думала.
Оскиритися Cм. оскирятися.
Перчити 2, -чу, -чиш, гл. О козлахъ: оплодотворять самку. Цапи... перчать кози, від чого ті стають кітні.
Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків.
Чепець, -нця, м.
1) = очіпок. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку.
2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ.
3) Второй желудокъ жвачныхъ.
4) Сальникъ. Ум. чепчик.
Четен, -на, м. Плетеная въ видѣ рѣшетки стѣнка; изъ такихъ стѣнокъ составляютъ агел, загороду для овецъ.
Шофта, шохта, -ти, ж. см. начиння.