Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гадзимка, -ки, ж. = адзимка. Вх. Зн. 1.
Дільба́, -би́, ж. Дѣлежъ.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав. Левиц. І. 45.
Коропавиця, -ці, ж. = коропа. Желех.
Му́рза, -зи, м. 1) Мурза, татарскій князь. Всіх мурз із куренів вечеряти позвати. К. МБ. X. 19. 2) Запачканное, неумытое лицо.
Нещадим, -му, м. Пустыя щи. Мнж. 187.
Пикатий, -а, -е. Мордатый. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті. Ном. № 8633.
Ростріпати, -ся. Cм. ростріпувати, -ся.  
Споліскувати, -кую, -єш, сов. в. сполоскати, -щу, -щеш, гл. Смывать, смыть, сполоскать, поливать, полить, смачивать, смочить. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Ном. № 12867. Із тої хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мені головку сполоще. Чуб. V. 1002. Сорочку сполощу. Г. Барв. 359.