Вискотня, -ні, ж. Визжаніе, визгъ.
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Заразли́вий, -а, -е. Заразительный. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе.
Ли́марка, -ки, ж. Жена шорника.
Повидавати, -даю́, -єш, гл. Выдать (многихъ). Чимало дочок повидавав уже заміж.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый.
Тваринка, твари́нонька, твари́ночка, -ки, ж. Ум. отъ тварина.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила.
Шалатися, -лаюся, -єшся, гл. Слоняться. Шалавсь увесь день по городу. шалаєшся! кричатъ на лошадь, когда она неровно идетъ, туда и сюда сворачивая.