Безчасу нар. Преждевременно, несвоевременно. Безчасу вмерли діти. Вона безчасу дитину привела.
Докида́ти 2, -даю, -єш, сов. в. доки́нути, -ну, -неш, гл. Добрасывать, добросить. Кругленьким, маленьким до неба докинеш.
Зачита́ти, -та́ю, -єш, гл. Зачитать, начать читать. Письма принесли і всі тихенько зачитали.
Зникати, -ка́ю, -єш, сов. в. зник(ну)ти, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть, пропадать, пропасть. Що гинуть без сліду, що мов сон зникають. Щоб ти не зросло більше — таке і зникло. Удень її не бачили: робила при панії, а ввечері знов зникла. Не знала, чого й куди Василь її дівався; чи на довго він зник; чи вернеться і коли ще то буде. І в той час скирти і клуня зайнялись і зорі зникли.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность.
Нара́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. нарадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться, совѣщаться.
Натерпітися, -плю́ся, -пишся, гл. Натерпѣться. Вже лихого ми натерпілись доволі.
Обступати, -паю, -єш, сов. в. обступити, -плю́, -пиш, гл. Обступать, обступить, окружать, окружить. Обступили сусідоньки наоколо хату. А козаки як та хмара ляхів обступили. Кабанів я охотниками обступлю і поб'ю.
Повтоптувати, -тую, -єш, гл.
1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи.
2) Втоптать (во множествѣ).
Сумування, -ня, с. Печаль, грусть. Були в нас старі сумування.