Бейкати, -каю, -єш, гл. Кричать на звѣря. Cм. тюкати.
Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Гичаля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца.
Нестемки нар. = нестеменно.
Одзвінки, -ків, м. мн. Раст. Thalictrum aquilegiaefolium.
Пасок, -ска, м. 1) Ум. отъ пас. 2) Кожаный поясъ съ пряжкой. 3) Бритвенный ремень.
Підпомогач, -ча, м. = підпомагач.
Попуст, -ту, м. 1) = попуск. Господь бо всякий попуст попускає. 2) Облегченіе. Ані смерти, ані попусту. 3) Одинъ изъ концевъ веревки въ рыболовныхъ снарядахъ перемет и кормак.
Розоряти, -ряю, -єш, сов. в. розори́ти, -рю́, -риш, гл. Разорять, разорить. Вона і Трою розорила, вона Дідону погубила.
Товстопикий, -а, -е. Толсторожій.