Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вогневиця, -ці, ж. = огневиця.
Затріпота́ти, -почу́, -чеш, гл. = затріпотіти. Затріпотало... серце. Млак. 99.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Набива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. наби́тися, -б'юся, -б'єшся, гл. Набиваться, набиться. Не набивається сей обруч на діжку. 2) Набиваться, набиться, наполниться. Само в мішки набивається. Рудч. І. 23. 3) Заряжаться, зарядиться. 4) Вдоволь бить, побить. Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться. Ном. № 784. Мужик дурно наробився, а пан його ще й набився. Грин. III. 639. 5) Навязываться, навязаться. Не набивайтесь, щоб я купувала. Хиба я їх просив? Сами набилися. Мир. Пов. II. 66.
Підперезати, -ся. Cм. підперізувати, -ся.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. АД. II. 121. Попліч сиділа коло його стара бабуся. МВ. (О. 1862. І. 91).
Росплюватися, -плюю́ся, -єшся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
Свистик, -ка, м. Свистокъ. Купив за пятака свистик та й свистить. Екатер. у. (Залюб.).
Сиворакша, -ші, ж. = сивограк. Перелітають з гори на гору то ряба горлиця, то сивий припутень, то синя сиворакша. Левиц. І. 204.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина. Желех. ЕЗ. V. 188.