Вербуванець, -нця, м. Завербовавшійся въ войско.
Віддухопелити, -лю, -лиш, гл. Отколотить. Иноді віддухопелять добре.
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. 2) Рыбный заводъ.
Зворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Зашевелиться. Сонечко вставало. Уже вбогі зворушились, на труд поспішали. 2) Всколыхнуться. 3) Встревожиться, взволноваться; растрогаться. Настусине й Марусине серце дуже зворушилося від сієї поголоски.
Послухання, -ня, с. 1) Слушаніе. Щоб ішли усі до громади на послухання, слухати гетьмана Жовковського одповідання. 2) = послух. Чи змусиш ти до послухання тура? 3) Послушаніе, работа въ монастырѣ ради спасенія души. Ми пійдем до черниці на, послухання: 4) Работа кому либо не за деньги, а по просьбѣ или по обязанности. Усі останні ідуть до його на послуги і на послухання.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі.
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять.
Шилуватий, -а, -е. О палкѣ, древесномъ стволѣ: съуживающійся къ одному концу, подобно шилу. Шилувата ліска на обруч не здатна.