Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потужник

Потужник, -ка, м. Союзникъ, помощникъ, доставляющій помощь своею силою К. Кр. 21. К. ПС. 13. Редшіде й Кантеміре... ви зорями ясними засияли, Ісламові потужниками стали. К. МБ. 152.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТУЖНИК"
Вибекати, -каю, -єш, гл. Вылокать. Собака вибекала миску води.
Глистянка, -ки, ж. Рыба съ глистою въ серединѣ. Азов. море. (Стрижев.).
Голій, -лія, м. Брадобрей, цирюльникъ.
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Неспромога, -ги, ж. 1) Невозможность. Неспромога мені се зробити. 2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати. Г. Барв. 192.
Поколихатися, -хаюся (-шуся), -хаєшся (-шишся), гл. 1) Покачаться. 2) Поколебаться. Росердився і роскричався, аж цілий світ поколихався. Котл. Ен.
Розмишлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розмислитися, -люся, -лишся, гл. Предаваться, предаться размышленію, размыслить. Не сиди, Марусю, розмишляйся. Мет. 159.
Сколихнути, -хну, -неш, гл. Восколыхнуть, качнуть.
Столини, -лин, ж. мн. = столинє. Вх. Уг. 269.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець. Левиц. Пов. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТУЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.