Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доя́нка, -ки, ж. Время доенія.
Зашпо́татися, -таюся, -єшся, гл. Споткнуться. Желех.
Комашниця, -ці, ж. Муравейникъ. Канев. у.
Куревійниця, -ці, ж. = куревиця. Желех.
Лопону́ти, -ну, -не́ш, гл. Дать тягу, улепетнуть. Лопоне він од мене. Рудч. Ск. І. 63.
Маля́тко, -ка, с. Ум. отъ маля́.
Небій, -бо́я, м. Безстрашный. І небоя вовки їдять. Чуб. І. 270.
Недоріка, -ки, об. = недомова. Повести за віком, за німцями недоріку, сліпую каліку. Шевч. 215.
Обчухрати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Обрѣзать, обломать, очистить (отъ листьевъ и мелкихъ вѣтвей). Обчухрай віник. У мене діти обчухрали всі груші в саду. Васильк. у. У Гребинки о крыльяхъ: оборвать. Що дядькові пройшло, ти не роби, небоже, щоб крилець хто не обчухрав. Греб. 381. 2) Отколотить. Обчухраю тобі оцією палицею боки. Левиц. Пов. 190.
Пересниця, -ці, ж. Рыба Phoxinus rivularis. Шух. І. 24.