Ва́жко, нар. Тяжело. Будуть підпрягать, як де буде на волів важко. Не розливай, мати, води, бо важко носити. Тяжко-важко убогому багату любити. Тяжко-важко заспіває, як Січ руйнували. Коні уже важко йдуть. Ва́жко бре́ше. Сильно вретъ. Ум. Важе́нько, важке́нько. А ненька зачула, важенько вдихнула.
Визиватися, -ваюся, -єшся, гл. Браниться. Зачали ся визивати.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Захвабрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Захрабриться.
Молоде́цький, -а, -е. 1) Юношескій, принадлежащій и относящійся къ парню. Василь їх (дівчат) попережає: звісно вже, молодецька походка против дівчачої. Урочу я тебе й коня твого, коня вороного, тебе молодого, збрую твою да козацькую, красу твою молодецькую. Молоденька колядка. 2) Молодцеватый, удалой.
Перечепити Cм. перечіплювати.
Полумінь, -ні, ж. = полум'я.
Речнистий, -а, -е. Говорливый, рѣчистый.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна.
2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю.