Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Друкі́вля, -ля, с. Шрифтъ? Як се ті книжки друкують? Там є друківля таке, що його прикидають, чи що? Брацл. у.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Осмикати, -ся, осмкнути, -ся. Cм. осмикувати, -ся.
Покупатися, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Душно, каже, сестро, на дворі, ходім покупаємось. Рудч. Ск. II. 52.
Попереночовувати, -вуємо, -єте, гл. То-же, что и переночувати, но о многихъ.
Раптово нар. Внезапно, неожиданно. А чому се ви не їсте? — раптово спитала їх, аж крикнула, пані Висока. Левиц. Пов. 210. Гладкий як гукнув на своїх та раптово як кинулися на штурму, дак не дали й брами зачинити. КС. 1885. VI. 349.
Таківський, -а, -е. Таковскій. Таківський з лоба. Ном. № 4858. Еге, вона таківська була. Г. Барв. 423. Ми роду не таківського, ми роду королівського. Грин. III. 437.
Умережити, -жу, -жиш, гл. 1) Украсить узорами. 2) Уплесть, съѣсть. Сім пирогів умережу та ляжу — полежу. Харьк. у. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.  
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.