Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Валява, -ви, ж. Множество. Лубен. Александр. у. Валява жидів іде з школи. Залюбовск. Валявою йдуть люде. Чер. у. Снігу валява. О. 1861. V. 71. Такого валява риби. Мнж. 176.
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.
Крамарик, -ка, м. Ум. отъ крамарь.
Одая, ода́ї, ж. Загонъ для рогатаго скота внѣ села. Литин. у.
Перекладка, -ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Побрижитися, -жуся, -жишся, гл. Поморщиться, сморщиться. Борз. Лебед. уу. Як випрати сукняну хустку, то побрижиться.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм. Шевч. 153.
Позаорювати, -рюю, -єш, гл. Запахать (во множествѣ).
Фурнути, -ну, -неш, гл. = фуркнути. Качка... фурнула. Рудан. І. 129.
Шовк, -ку, м. Шелкъ. А я шовком вишиваю. Шевч. 187. Бреше, як шовком, шиє. Ном. № 6954.