Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безувір, -ра, м. 1) Невѣрный, басурманъ. К. ЦН. 271. 2) Злой, безсердечный человѣкъ. Cм. бузувір.
Британ, -на, м. Бульдогъ, порода большихъ собакъ. Левч. 151. О. 1861. XI. 133.
Дімо́к, -мка́, м. Ум. отъ дім.
Затрі́пати, -паю, -єш, гл. Замахать учащенно, затрясти. Затріпала маленькими ручками. Левиц. Пов. 216.
Заці́пнути, -ну, -неш, гл. Оцѣпенѣть. Наглою смертю умерла... Я так і заціп. Г. Барв. 211. Як ударить грім, як хрясне! так усі й заціпли. Г. Барв. 220.
Княжейка, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.  
Постікати, -каємо, -єте, гл. 1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Мир. ХРВ. 11. Були річки — постікали. Чуб. V. 539. 2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Харьк. у. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном. Пирят. у.
Скубнути, -бну́, -не́ш, гл. Однокр. отъ скубти. Дернуть, рвануть. Як горох при дорозі: хто йде, той скубне. Ном. № 2095. Скубне за чуба. Стор. МПр. 31.
Увійти Cм. увіходити.
Червениця, -ці, ж. 1) Насѣк. Pyrochroa coccinea. Вх. Пч. II. 27. 2) Родъ красной гливы. Вх. Лем. 482.