Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голеча, -чі, ж. = голота.
Зага́юватися, -га́ююся, -єшся, сов. в. зага́ятися, -га́юся, -єшся, гл. Замѣшкиваться, замѣшкаться, замедлить. Пора, брате, ни виступці, бо вже ми й так загаялись. Не загайся на підмогу. К. Псал.
Катеринка, -ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. І. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту. Канев. у.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду! К. ЧР. 268.
Перве нар. = перше.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Пухай, -хая, м. Чучело, пугало. Чуб. VII. 576.
Славутний, -а, -е. = славетний 1.
Штрикнути, -кну, -неш, гл. Однокр. отъ штрикати. Кольнуть, пырнуть, ткнуть. Ото баба як штрикне його штилем, то так рана і є. Рудч. Ск. І. 53.