Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Злотарник, -ка, м. Золотыхъ дѣлъ мастеръ. Виламала гіллячку з самого вершечку, понесла її до злотарників: «ой, злотарники, мої братіки, іскуйте мені золотого перстника». Чуб. III. 404.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Помічник, помішни́к, -ка, м. Помощникъ. Левиц. Пов. 136 Попереду йшов Щука з своїм помішником паном Підпольським. Стор. МПр. 103.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Ростоптувати, -тую, -єш, сов. в. ростоптати, -пчу, -чеш, гл. Растаптывать, растоптать. А вже бабка курчаточка в хату заганяє. Заганяла, заганяла — троє ростоптала. Чуб. V. 1130.
Садібня, -ні, ж. Питомникъ для растеній. Лубен. у.
Саме нар. Именно, какъ разъ. Приходить, а дочка саме хліб із печі виймала. Грин. II. 170. Саме гречка розцвілись. Рудч. Ск. І. 90. Саме так було, як я оце кажу. Саме тоді.
Слинько, -ка, м. Слюнявый.
Сміховина, -ни, ж. Что либо смѣшное. Той, хто сказав сміховину, ніколи не сміявся. Г. Барв. 309.