Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Борошняний, -а, -е. = борошенний
Дорі́зувати, -вую, -єш, сов. в. дорі́зати, -рі́жу, -жеш, гл. Дорѣзывать, дорѣзать. Сніп. 161. Барило дорізував тих, що, ще хрипіли. Стор. МПр. 123.
Дощ, -щу́, м. Дождь. З малої хмари великий дощ буває. Ном. № 3842. Мокрий дощу не боїться. Ном. № 1477. Червона калино, чого почорніла: чи вітру боїшся, чи дощу бажаєш? Мет. 93. дощ аж пи́щить, дощ як відром іллє́, дощ як з ко́новки. Сильный дождь. Мнж. 164. Ном., стр. 13. дощ — як крізь си́то. Мелкій дождь. Мнж. 164. ку́рячий дощ, з со́нцем дощ, свинячий дощ, сліпи́й дощ. Дождь сквозь солнце. Ном. № 570. Ум. до́щик, до́щичок. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в новенькому горщику, поставлю на дубочку: дубочок схитнувся, а дощик линувси — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334. Ой дощику-накрапайчику, накрапай! Ном. № 13389. Ув. дощи́ще.  
Зара́ння II, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Чуб. V. 576. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Старі зарання повмірали. Шевч.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Насупити, -ся. Cм. насуплювати, -ся.
Підкормити, -ся. Cм. підкормлювати, -ся.
Повіддиматися, -маємося, -єтеся, гл. Отдуться; выпятиться (во множествѣ) Землянки при самій землі як могилки повіддималися. Мир. ХРВ. 80.
Челядин, -на, об. 1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. О. 1861. XI. Кух. 37. Мил. 159. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Рудч. Чп. 184. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Грин. III. 625. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина. Маркев. 143. 2) = челядник. Вх. Зн. 79.
Чистенина, -ни, ж. Рожь и пшеница. Вх. Лем. 482. Cм. чистина 2.