Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. відщепнути, -ну, -неш. Отмыкать, отомкнуть дверь, запертую на крючекъ.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Жджок, -ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Идолів, -лова, -ве Идолу принадлежащій. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила!
Кабиця, -ці, ж. 1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Вас. 194. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20. Горить огонь тихенько на кабиці. Шевч. 2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь. Вас. 180.
Пасистий, -а, -е. Полосатый. Бач, яке пасисте полотно.
Поранити, -ню, -ниш, гл. Ранить, изранить. Єв. Л. XX. 12. Ти мене поранила дуже. Рудч. Ск. І. 53. Положив на місті чоловіка зо три, а деяких поранив. Драг. 418.
Порозмазувати, -зую, -єш, гл. Размазать (во множествѣ).
Сатаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣситься, злиться.
Старичий, -а, -е. — ча вовна. Шерсть старой овцы. Волч. у.