Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викурювати, -рюю, -єш, сов. в. викурити, -рю, -риш, гл. 1) Выкуривать, выкурить. 2) Выживать, выжить, изгонять, изгнать. І ладаном не викуриш. Ном. № 2810.
Вонливий, -а, -е. Часто воняющій. Аф. 321.
Горови́тий, -а, -е. Гористый. Вх. Зн. 12.
Дзвонарі́в, -ре́ва, -ве Звонаревъ.
Домага́тися, -га́юся, -єшся, гл. = домогатися. Ном. № 5342.
Замишля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зами́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Замышлять, замыслить, задумывать, задумать. Тільки Бог святий знав, що він думав, гадав, замишляв. Макс. (1849) 53. 2) Только не сов. в. Командовать, распоряжаться. Грин. III. 84. Мил. 223. Ким же я буду, мій синочку, тепер замишляти? Мил. 213. Годувала дітки да й ким замишляти? Чуб. III. 157. Узяли собі гарну невістку, — тепер буде ким замишляти.
Миша́стенький, -а, -е. 1), Ум. отъ мишастий. 2) Малорослый, съ мелкими чертами лица (о человѣкѣ). Мнж. 186.
Похитуні, похиту́сі, гл. Дѣтск. качать.
Рідняк, -ка, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада. Чуб. III. 29.
Хватанина, -ни, ж. = хапанина. Яка лапанина, така й хватанина. Ком. Пр. № 831.