Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дарува́тися, -ру́юся, -ру́єшся, гл. Дарить кому. У нас така установка, що родина, як їде в гості, — дарується. Федьк. Пов.
Зазу́лька, -ки, ж. 1) Ум. отъ зазуля. 2) Насѣк. То-же, что и со́нечко, божья коровка, Coccinella septempunctata. Вх. Пч. І. 5.
Затерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О поющемъ соловьѣ: дробью разсыпаться. (Соловейко) защебече, затерчить. Кв. I. 29.
Змітати, -та́ю, -єш, сов. в. змести, змету, -теш, гл. Сметать, сместь. Як мітлою зметено. Ном. № 1908. Вітер пил з землі змітає. К. Псал. 2.
Кленовий, -а, -е. Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Котл. Ен. І. 18. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок. Рудч. Ск. І. 43.
Лежу́н, -на́, м. = лежень 1. Чуб. I. 262.
Мару́дитися, -джуся, -дишся, гл. Копаться, возиться, мѣшкотно дѣлать.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Притиск, -ку, м. 1) Прижиманіе? натискъ? Бери мене, бо я подорожня; а з притиском, бо я сирота; а скоро, бо додому йду. (Загадка: душа). Ном. № 242, стр. 297. У нас як б'ють, то з притиска та з відваги. КС. 1882. X. 30. 2) Удареніе. Це слово він сказав з притиском. Волын. г. Говорить було Тарас Яровий з притиском. О. 1861. XI. 32.
Чумів, -мова, м. Пачка табаку (въ листахъ). Вх. Зн. 81.