Близці, -ців, м. мн. То же, что и близнята, дѣти-двойни; также два горшка вмѣстѣ. (Cм. близня 3).
Доложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) = докласти. Рук добре доложить. 2) Доложить. Щоб туди люде не ходили, із криниці води не носили, Івася та й не розбудили і батеньку та й не доложили.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Карлюка, -ки, ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Ум. карлючка.
Менджува́ти, -джую, -єш, гл. Постоянно мѣняться; барышничать посредствомъ промѣна. Менджує, як циган кіньми.
Невгавний, -а, -е. = невгавучий. Вдова з своєї світлички довго чула веселий невгавний сміх убогих людей.
Обережність, -ности, ж. Осторожность. А Петра везли тихою ступою з обережностю.
Обридливий, -а, -е. 1) Надоѣдливый.
2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки.
Подібний, -а, -е. 1) Подобный, похожій.
2) Пригожій, красивый.
3) Годный.
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).