Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відригатися, -гаюся, -єшся, сов. в. відригнутися, -нуся, -нешся, гл. Отрыгиваться, отрыгнуться. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся. Ном. № 369.
Діжчи́на, -ни, ж. Плоховатая кадка, п. квашня. Дівчина як дівчина, а черево як діжчина. Посл.
Доті́сувати, -сую, -єш, сов. в. дотеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Дотесывать, дотесать.
Дуба́рь, -ря́, м. Большой дубъ. Дубарі товстелезні. Конст. у.
Заспа́ти Cм. засипати 2.
Ми́ркання, -ня, с. 1) Бормотаніе. 2) Ропотъ. К. ЦН. 259. 3) Попрошайничество.
Осеніти, -ніє, гл. безл. Начинаться осени. На дворі осеніє, шевцеві веселіє.
Позакрашувати 2, -шую, -єш, гл. Украсить (многое).
Пороздвоюватися, -дво́юємося, -єтеся, гл. То-же, что и роздвоїтися, но во множествѣ.
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, — се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, — ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.