Висвистувати, -тую, -єш, сов. в. висвистати, -щу, -стиш, гл.
1) Только несов. в. Насвистывать, свистать. Раз-у-раз насвистував вівчарик. Витяг з-за пояса сопілку, висвистує, яті зна.
2) Вызывать, вызвать кого свистомъ. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку.
Вощина, -ни, ж. Вощина.
Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту.
Зачі́сувати, -сую, -єш, сов. в. зачеса́ти, -чешу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать, причесывать, причесать. Чи зуміє ж хто з вас мене зачесати? Усі дівочки, як маківочки, зачесані йдуть.
Нехвалитний, -а, -е. Не хваленый. Та воно часом з нехвалитного та бува добре.
Потавати, -таю́, -єш, сов. в. потати, -тану, -неш, гл. Тонуть, утонуть. Миколай пішов за попом водою, але не потавав. Відро було залізне та й потало у криницю. Ой упала звізда з неба, потала в кирницю. У синє море сонце вже потало.
Слинівка, -ки, ж. Болѣзнь рог. скота: ящуръ.
Фрела, -ли, ж. = флояра.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2.