Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болоння, -ня, с. = оболонь. Гн. II. 68. Пасуть вівці по дубрівці, кози по болоню. Гол. II. 453. Ум. болоннячко, болоняченько. В чистейкім полю, в болонічейку. Гол. II. 58.
Гостюва́ння, -ня, с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395.
Далиня́, -ні́, ж. = Далечини.
Корогід, го́ду, м. = перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки. Грин. III. 444, 445.
Морськи́й I, -а́, -е́ 1) Морской. Промиває карі очі морською водою. Чуб. V. 320. 2) морська свиня. Дельфинъ. Там страшно борсався дельфин, чи морська свиня. Левиц. І. 3) морське залізо. Магнитъ.
Обмахало, -ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде. Лебед. у.
Попільнуха, -хи, ж. 1) = попелюха 2. Cм. попільниця. 2) Гашеная известь. Славяносерб. у.
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Розскиглитися, -люся, -лишся, гл. Начать жалобно кричать.
Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.