Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпродувати, -дую, -єш, сов. в. відпродати, -дам, -даси, гл. Перепродавать, перепродать.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.
Завойовни́чий, -а, -е. Завоевательный. Башт. 105.
Зайчи́ця, -ці, ж. = зайчиха. Рудч. Ск. І. 139. Зайчиця з зайченятами. Мнж. 30.
Зіркну́ти, -кну, -неш, гл. = зиркнути.
Злюбини, -бин, ж. мн. Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ (напр. въ Кобринскомъ у.) Чуб. IV. 658. Cм. дівошлюби.
Писатися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Писаться. У тім письмі пишеться, щоб вони перестали воювать. Рудч. Ск. І. 101. 2) Записываться. Та куди ж будем, та милее браття, будемо писаться? Запишемось у панськеє, — будем панів знати; напишемось у казеннее, — будем подать давати. О. 1862. V. 99.
Рало, -ла, с. 1) Родъ земледѣльческаго орудія для разбивки вспаханной земли. Части его: жертка (гридка). (Любл. и Сѣдл. г.) — шесть, на одномъ концѣ котораго ярмо, а на другомъ прикрѣплены зубья — кописть, зуб; кописть прикрѣпляется къ концу жертки особыми дощечками — стовбами, проходящими сквозь отверстія кописті и жертки; между копистю и жерткою распорка изъ крѣпкаго дерева — жабка; на самомъ концѣ жертки — ручка для управленія ралом; иногда на кописть надѣваются желѣзные наро́льники, наконечники. Чуб. VII. 400, 401. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. Ном. № 8806.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.
Смішний, -а, -е. Смѣшной.