Гіркота, -ти, ж. = гіркість. Це сіль сілка і гіркоти не має. Ніхто не може одібрати од перцю гіркоти.
Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. б) для вязанія сѣти. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Ум. гличка.
Жупа, -пи, ж.
1) Соляная копь.
2) Связка соломы для кровли.
Підсіяти, -сію, -єш, гл. Посѣять еще немного.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Слизенько нар. Ум. отъ слизько.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче.
Туженька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано.
Циганча, -чати, с. Цыганенокъ. Дивиться.... як циганча на добре сало. Зострічають, тільки не цигана, а циганча, так — літ з п'ятнадцять йому.