Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Враженя, -няти, с. = вражча. Жиденята-враженята. беруть з хати котенята. Грин. ІІІ. 326.
Жигу́н, -на, м. = джиґун.
Жовні́рство, -ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовкірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. І. 275.
Заволо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Бороновать, забороновать послѣ посѣва. Посіяла та й заволочила, а заволочивши, та й Бога просила: зроди, Боже, ту яру пшеницю. Мет. 357.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Оплеснути, -ну, -не́ш, гл. Омыть. Оплеснула гарненько руки і почала їй помагати (поратись). Г. Барв. 156.
Похрамини, -мин, ж. мн. Празднованіе на второй день храмоваго праздника. Мало їм храму, ще похрамини вигадали. Лохв. у.
Процвірінькати, -каю, -єш, гл. Прочирикать.
Стільчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стіл. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. І. 8. 2) Табуретъ. Грин. ІІІ. 489. Сим. 130. 3) Cм. витушка.