Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попокланятися

Попокланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене. Грин. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОКЛАНЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПОКЛАНЯТИСЯ"
Буслячий, -а, -е. Относящійся къ аисту.
Гукало, -ла, с. Птица = Бугай. Ardea stellaris. Вх. Пч. І. 16. II. 8.
Ліверник, -ка, м. = лірник. Шух. І. 33.
Марнотра́тка, -ки, ж. Расточительница.
Перев'язати. Cм. перев'язувати.
Постоянний, -а, -е. = постояльний. Заїхали на постоянный двір. Драг. 174.
Сьогочасний, -а, -е. Современный, совершающійся въ настоящее время. Левиц. Пов. 164, 258. Світові потреби сьогочасні. Св. Л. 17.
Таліг, -га?, м. Телѣга? Гол. III. 247.
Укривання, -ня, с. 1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у. 2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Ном. № 3535. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Котл. Ен. II. 30. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. Г. Барв. 423. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова. К. ХП. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПОКЛАНЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.