Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попільнуха

Попільнуха, -хи, ж. 1) = попелюха 2. Cм. попільниця. 2) Гашеная известь. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 332.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЬНУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІЛЬНУХА"
Ди́шельний, -а, -е. Дышельный.
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Захрущаты, -щу, -щышъ, гл. = захрупостіти. Зомліє, було, нога, захрущыть кістка. Левиц. І. 7. Як заломить свої руки, аж пальці захрущали. Мир. ХРВ. 317.
Кивання, -ня, с. Киваніе. Кивання головою за кожним поклоном. Левиц. І. (Правда, 1868. 557).
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Ніже-ні, нар. Рѣшительно никакъ, рѣшительно ничѣмъ. Щоб ти ніже-ні не сміла мішатись у суд мій. О. 1862. VI. Костомар. 59.
Поґаздувати, -ду́ю, -єш, гл. Похозяйничать.
Правдешній, -я, -є. Настоящій. Він правдешній буковинець. Федьк.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Чорнобильник, -ка, м.= чорнобил. ЗЮЗО. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІЛЬНУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.